Гігієна ротової порожнини — важлива складова стоматологічної профілактики у дітей

Катерина ПАРПАЛЕЙ, доцент кафедри стоматології дитячого віку Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика


Сьогодні поширеність та інтенсивність розвитку карієсу і хвороб пародонта у дітей в Україні є високою внаслідок недостатнього профілактичного догляду за ротовою порожниною у період росту та формування її органів і тканин. А у таких країнах, як Швеція, Фінляндія, Данія, Бельгія, Велика Британія, Франція, Канада, за останні десятиріччя рівень ураження карієсом зубів у дітей значно зменшився і на сьогодні оцінюється як "низький" і навіть "дуже низький" завдяки впровадженню програм стоматологічної профілактики.

Досягти подібних результатів у нашій країні можна за умови якості гігієни ротової порожнини. Ставлення пацієнта до гігієнічного догляду багато в чому залежить від соціальних умов, рівня його культури та освіти, місця проживання, життєвих звичок, ступеня зайнятості, а також психоемоційного та гормонального статусу.

Про що свідчить статистика

Результати анкетування щодо рівня гігієнічних знань дітей та їхніх батьків свідчать, що він низький. Переважно інформацію щодо правил догляду за зубами батьки отримують зі ЗМІ (41%), від своїх знайомих (34%) та з науково-популярної літератури (22%) і лише 3% — від стоматологів. Діти набувають гігієнічних знань та навичок здебільшого від своїх батьків, вихователів та вчителів і вкрай недостатньо від фахівців. Гігієнічний догляд за ротовою порожниною також є незадовільним: регулярно, двічі на день, чистять зуби 38% дорослих. У дітей ці показники набагато гірші: лише 3% 6-річних і 10% 12-річних доглядають за зубами двічі на день. Взагалі ж не чистять зуби 3,5% батьків і 40% дітей 6-річного та 20% дітей 12-річного віку. 90% батьків не контролюють якість чищення зубів у своїх дітей. Турбує і низький рівень гігієнічного догляду за ротовою порожниною у майбутніх матерів. Чистять зуби 1 раз на добу 45% вагітних; 22% роблять це час від часу; решта, 33%, взагалі не доглядають за зубами. 

Фахівцям відомо, як нелегко буває переконати дітей і їхніх батьків у потребі чітко виконувати правила догляду за зубами, полоскати рот після їди, особливо після вживання солодких страв. Навчання пацієнтів правилам чищення зубів базується на їхніх вікових та індивідуально-психологічних особливостях. Лікар-стоматолог завжди має дохідливо пояснити пацієнту особливості його персональної гігієни ротової порожнини, застосування того чи того засобу і обов'язково переконатися в тому, що пацієнт може правильно повторити маніпуляції та самостійно вибирати засоби гігієни.

Етапи виховання гігієнічних навичок

Початок виховання у дітей окремих навичок гігієнічного догляду за ротовою порожниною доцільно проводити в певні періоди. Наприклад: з 2-річного віку — утримувати в роті воду та полоскати рот після їди, а з 3-х до 6-ти років — чистити зуби (спочатку щіткою без пасти, а згодом дитячою зубною пастою) і обов'язково з допомогою дорослих. 

Виховання гігієнічних навичок передбачає певну етапність:

  • на першому етапі — навчання чистити вестибулярні (зовнішні), далі оральні (внутрішні) поверхні зубів вертикальними, вимітаючими рухами (кут нахилу зубної щітки при чищенні вестибулярної поверхні — 45°);
  • після засвоєння цих навичок переходять до чищення жувальних поверхонь — вздовж і впоперек зубного ряду зворотно-поступовими рухами;
  • завершальним етапом є формування навичок чищення та масажу ясен коловими рухами щітки.

Зуби, які тільки прорізуються, ліпше чистити горизонтальними рухами (упоперек зубного ряду). Після засвоєння пацієнтом техніки чищення зубів проводять індивідуальні заняття щодо використання допоміжних засобів — зубних флосів та спеціальних щіток для очищення фісур, міжзубних ділянок, ясенної борозни. Чищення зубів має тривати не менше 3-5 хвилин. 

Практика свідчить, що ефект після індивідуального гігієнічного навчання пацієнта зберігається в середньому 1,5-3 місяці, після чого його слід їх повторити. Корекція гігієнічного догляду за ротовою порожниною — це важлива складова профілактики. Такі консультації доцільно проводити щотижня (до остаточного засвоєння техніки догляду за зубами). Добре використовувати при цьому тренажери, муляжі, моделі, відеокліпи тощо. Важливо, щоб режим догляду за зубами обов'язково передбачав вранішнє та вечірнє, так зване, "косметичне" чищення зубною пастою, та денне — "терапевтичне" чищення, зазвичай, без пасти. Слід зауважити, що саме "терапевтичне" чищення забезпечує максимальне механічне видалення зубного нальоту з усіх рельєфних площин зубів, поверхні язика та ясенних борозен. Для цього використовують не лише традиційну щітку, й додаткові засоби: монопучкові інтердентальні щіточки, йоржики, флоси тощо.

Критерії вибору індивідуальних засобів догляду за зубами

Основними критеріями вибору індивідуальних засобів гігієнічного догляду за зубами обов'язково мають бути дані про стан твердих тканин зубів та пародонта, вид прикусу, наявність ознак запалення чи ураження слизової оболонки порожнини рота, побутових звичок пацієнта тощо. 

Догляд за порожниною рота у дітей з тимчасовим прикусом зручніше здійснювати за допомогою спеціальних дитячих зубних щіток із маленькими голівками, тонкою, м'якою та заокругленою щетиною, що не травмує слизову, забезпечує якісне очищення зубів і легкий масаж ясен. Зубні флоси та електричні зубні щітки рекомендують дітям після 6-ти років, ультразвукові — з 11-12-ти років. За наявності у пацієнтів ознак захворювання тканин зубів та пародонта, рекомендують атравматичні зубні щітки з м'якою щетиною і робочою частиною до 2 см, краще з індикатором зношення, що дає змогу відрегулювати натиск і якісно очистити кожен зуб. Зубні щітки потребують постійного догляду та періодичної заміни через 2-3 місяці. Для щоденного очищення зубних щіток існують спеціальні розчинні шипучі таблетки, наприклад "Боні-дент" (Швейцарія). Очищення та дезінфекція запобігають розмноженню бактерій, вірусів і грибкової інфекції на робочій поверхні щіток. Використання електричних зубних щіток у разі вираженої кровоточивості ясен і після операційних втручань в порожнині рота не бажане. Додаткове щоденне очищення міжзубних проміжків інтердентальними нитками та суперфлосами, ID-щіточками, міжзубними стимуляторами поліпшує мікроциркуляцію у тканинах пародонта, усуває накопичення зубних нашарувань у важко доступних ділянках, сприяє фізіологічній мінералізації зубів. Гігієну поверхні язика можна здійснювати за допомогою спеціальних щіток, наприклад, "Enfresh" у поєднанні з антибактеріальним зубним гелем.

Особливості підбору гігієнічних засобів догляду за ротовою порожниною

За наявності у пацієнтів поєднаної стоматологічної патології (захворювання пародонта, карієс, зубощелепні аномалії) доцільно призначити зубні пасти мультиспрямованої дії: "Новий Жемчуг", "Аквафреш Мульті-Актив". Ці зубні пасти ефективно видаляють зубний наліт, зміцнюють емаль, знімають запальні явища та активно захищають тканини пародонта. При ураженнях твердих тканин зубів (гіпоплазія, аплазія, карієс) використовують пасти лікувально-профілактичного спрямування, що містять кальцій, фосфор, фтор та інші мікроелементи.

За відсутності умов для здійснення традиційної гігієни порожнини рота після їди (під час поїздок тощо) можна скористатися жувальною гумкою без цукру з ксилітом, лактатом кальцію, карбамідом, бікарбонатом натрію. Тривалість жування 10-15 хвилин, а частота застосування не більше 3-5 разів на день. 

Останнім часом з'явилися гігієнічні засоби на рослинній основі, з високими мінералізувальними, антибактеріальними, дезодорувальними властивостями, дія яких побудована на хронобіологічному принципі лікувально-профілактичного впливу, адаптованого до певного часу доби. До таких засобів належать, наприклад, "Radonta Morning" і "Radonta Evening" — зубні пасти, для вранішнього та вечірнього чищення зубів та "Radonta"- освіжаючий зубний гель — для денного догляду. Цей комплект для ротової гігієни можна рекомендувати для усунення запальних явищ слизової оболонки порожнини рота, зменшення кровоточивості ясен, зміцнення твердих тканин зубів, зниження швидкості утворення назубних нашарувань, а також з метою усунення неприємного запаху з рота (галітозу). До складу вказаних зубних паст та гелю входять природні компоненти, що поліпшують мікроциркуляцію в тканинах пародонта, діють профілактично. Вони економні та зручні у використанні, не містять штучних антисептичних компонентів, таких як хлоргексидин чи триклозан. 

Дослідженнями вчених доведено, що використання гігієнічних засобів з хлоргексидином чи триклозаном у пацієнтів зі стійкою мікрофлорою пародонтальних кишень може спричинити дисбактеріоз, порушення бар'єрної функції епітелію та призвести до хронізації процесу. Такі зубні пасти слід застосовувати лише в період загострення та після перенесених простудних і бактеріальних інфекцій (короткими курсами — упродовж 2-3 тижнів). 

Для пацієнтів, які мають високу схильність до утворення щільних назубних нашарувань (за умови високої стійкості зубів до стирання) можна рекомендувати зубні пасти з відбілювальним ефектом, наприклад, "Silca Family Plus" — на основі кремнію і алантоїну, та зубні порошки типу "Лакалут актив" — з карбонатом кальцію, екстрактом трав; "Форте" — з білою глиною, подрібненим активованим вугіллям, м'ятною віддушкою, або "Фармалюкс" — на основі білої глини та кухонної солі. Зубні порошки не слід застосовувати при гіперестезії твердих тканин, гіпоплазії, кислотній ерозії, оголенні шийок зубів, у дітей з диспропорцією тканин пародонта. У цих випадках доцільним є використання еліксирів, споліскувачів або спеціальних бальзамів з антибактеріальними та репаративними властивостями ("Біодент-2", "Вікторія", "Лакалут антиплак", "Лакалут освіжаючий"). Однак дітям до 7 років призначення зубних порошків та антисептичних розчинів є небажаним. Споліскувальні засоби для підлітків слід обирати на безалкогольній основі, а тривалість їх застосування не має перевищувати двох тижнів. 

Для зменшення кислотності ротової рідини краще обирати зубні пасти злужнювальної дії, з вмістом фторидів, гліцерофосфату, ксиліту, антисептиків, ферментів ("Новий Жемчуг Сода Бікарбонат", "Пепсодент", "Сигнал", "Калінос", "Колгейт Тотал", "Колгейт Сода Бікарбонат", "Сенсодин-F") та інші. Не рекомендується чистити зуби безпосередньо після вживання кислих овочів, фруктів, соків, напоїв, йогуртів та кетчупів. Краще полоскати рот лужною мінеральною водою або 0,25-0,5% розчином питної соди, а почистити зуби щіткою через 20-30 хвилин. Пацієнтам з підвищеною тягучістю слини доцільно додатково призначити содові полоскання та засоби, що стимулюють слиновиділення (жорсткі овочі, фрукти, настої підбілу, деревію, термопсис: по 10-15 мл усередину, 3-4 рази на добу, протягом 1-2 місяців). 

Пацієнтам з аномаліями прикусу як перед ортодонтичним лікуванням, так і під час нього треба чітко виконувати правила гігієнічного догляду за ротовою порожниною. Ортодонтичні апарати зумовлюють накопичення зубного нальоту у пришийковій ділянці зуба та поблизу фіксації брекетів, про що свідчить високий індекс мікробної бляшки (посилення розмноження Streptococcus mutans). Таким пацієнтам, окрім зубних паст протизапальної та ремінералізувальної дії (наприклад "Аквафреш", "Колгейт", "Лакалут фтор", "Лакалут сенситив", "Сенсодин-F"), обов'язковим є використання інтердентальних флосів, щіточок для брекетів, зубних йоржиків. Важливим є і щоденний гігієнічний догляд за ортодонтичними апаратами із використаннями спеціальних засобів: ортодонтичних щіточок ("Jordan Denture brush"), паст, таблеток, розчинів з бікарбонатом натрію, 0,05% хлоргексидину чи 0,1% хлорофіліпту.

Отже, рівень гігієнічних знань та вмінь значною мірою залежить від тісної співпраці лікарів-стоматологів, батьків, дітей, вчителів, вихователів та медпрацівників дошкільних та шкільних закладів і поліклінік. Дорослі мають стати взірцем для дитини та бути їй надійними помічниками у догляді за ротовою порожниною. Ступінь володіння гігієнічними навиками, усвідомлення потреби якісного їх виконання, обов'язкового відвідування стоматолога у рекомендовані терміни відіграє велику роль у стоматологічній профілактиці дітей.


Джерело: Медична газета України «Ваше здоров’я»